Виховні заходи

                         Здоровий спосіб життя

Я не боюся ще і ще раз повторити:

турбота про здоров’я –

 це найважливіша справа вихователя.

Від життєрадісності, бадьорості дітей

 залежить їхнє духовне життя,

світосприймання, розумовий розвиток,

міцність знань, віра у свої сили.

В.О.Сухомлинський

   
Серед життєвих цінностей сучасної людини перше місце посідає цінність життя і здоров’я. Останніми десятиліттями світова наука зараховує проблему здоров’я до кола глобальних проблем, розв’язання яких зумовлює характеристики майбутнього розвитку людства, та й навіть сам факт подальшого існування його як біологічного виду.

   Сьогодні здоров’я розглядається як стан повного фізичного, духовного, психічного та соціального благополуччя людини. Знайти своє місце в мінливому світі, виявити здібності, мати життєву перспективу, стати корисною суспільству може тільки та людина, яка фізично розвинена, соціально адаптована, психічно врівноважена, має духовну основу.

   Низький рівень здоров’я молоді сьогодні має низку конкретних причин. Серед усіх чинників, які   впливають на стан і фізичного, і психічного здоров’я населення   найважливішою є поведінка. Цей показник перевершує вплив спадковості, навколишнього середовища та якості  медичної допомоги. Найважчі хвороби в сучасних розвинутих країнах пов’язані з індивідуальними звичками, особливо постійними, які в сукупності часто називають способом життя. Щоб уплинути на поведінку людини, необхідні зусилля як її самої, так і сім’ї та суспільства.

   Життєві пріоритети особистості формуються в школі, і від того, якими вони будуть, залежить майбутнє дитини.    Завданням кожного навчального закладу має бути забезпечення здорового способу життя всього шкільного колективу, який визначається такими параметрами:

·        володіння культурно-гігієнічними навичками;

·        раціональне харчування та культура споживання їжі;

·        руховий і повітряний режими;

·        режим  активної діяльності та відпочинку;

·        профілактичні заходи для збереження здоров’я, зокрема, профілактика шкідливих звичок тощо.

   Якщо дитина в другій половині дня залишається в школі, вся відповідальність за стан її здоров’я лягає на педагогів-вихователів, які з нею працюють.

   Згідно з Концепцією формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді основними завданнями вчителя є:

·        впровадження у навчально-виховний процес особистісно орієнтованої моделі формування в учнів навичок здорового способу життя, вміння приймати оптимальні рішення щодо збереження і зміцнення власного здоров’я у різних ситуаціях, зокрема екстремальних;

·        удосконалення форм і методів формування здорового способу життя;

·        формування у дітей негативного ставлення до шкідливих поведінкових звичок.

   Чинники, що формують здоров’я дитини:

·        сприятливий психологічний клімат,

·        родина (пропаганда здорового способу життя),

·        колоритність освітнього середовища,

·        валеологічна освіта (пропаганда здорового способу життя),

·        фізкультурно-оздоровча діяльність,

·        режим дня (навчання, відпочинок),

·        раціональне харчування.

   Турбота про правильну поставу учнів, гігієну їх опорно-рухового апарату, органів слуху та зору має бути предметом особливої уваги. Важливим напрямом діяльності вихователя має бути також і навчання учнів гігієни розумової праці з метою уникнення перевтоми. Актуальними залишаються заходи щодо запобігання та протидії шкідливим звичкам – курінню, вживанню алкоголю, наркотиків.

   У процесі формування в учнів навичок здорового способу життя вихователю доцільно керуватися такими пріоритетами:

·        вірити в цінність кожної дитини,

·        дотримуватись конфіденційності,

·        надавати позитивну інформацію,

·        бути порадником, а не моралістом,

·        поважати думку й позицію дитини,

·        акцентувати увагу дитини на власних позитивних рисах, характеристиках і здобутках.

   Основною фізіологічною умовою збереження і зміцнення здоров’я дитини є рух. У зв’язку з тим, що в учнів початкових класів відбувається інтенсивний розвиток більшості рухових якостей, формування різних систем організму, вихователю необхідно знати, що в цьому віці найкраще розвиваються такі якості, як швидкість, спритність, гнучкість і помірно – сила та витривалість. Для оптимізації рухового режиму  слід використовувати

n   фізкультхвилинки (2-3 хв),

n   фізкультпаузи (10-15 хв),

n   пальчикову гімнастику,

n   спортивні години,

n   фізкультурні заняття на прогулянці.

   З метою реалізації в учнів навичок здорового способу життя рекомендовано вчителю використовувати такі форми організації превентивного виховання:

n  заняття з валеології, охорони та безпеки життєдіяльності учнів;

n  гурткові, клубні заняття;

n  анкетування, тестування;

n  облік учнів, схильних до правопорушень, куріння, вживання алкогольних та наркотичних речовин;

n  дні, тижні здоров’я та профілактики шкідливих звичок;

n  колективні творчі справи: конкурси малюнків, творів;

n  родинні свята та свята здоров’я;

n  рольові ігри, вікторини, ігрові програми;

n  екскурсії та походи по рідному краю;

n  години спілкування на свіжому повітрі;

n  психологічні та валеологічні тренінги;

n  регулярне оновлення настінної інформації;

n  презентація матеріалів дитячих газет та журналів;

n  перегляд та обговорення діафільмів;

n  використання елементів народної педагогіки (прислів’я, приказки, народні рухливі ігри, фізична культура козаків тощо) під час проведення занять у другій половині дня;

n  співпраця з батьками учнів з питань формування культури їхнього здоров’я та здоров’я їхніх дітей (профілактичні консультації, тематичні колективні та індивідуальні бесіди, круглі столи, тренінги, зустрічі з медиками, психологами, юристами, пожежниками, інспекторами дорожнього руху тощо);

n  розробка пам’яток;

n  робота «служби довіри» тощо.

   Отже, формуючи культуру здоров’я учнів, вихователь повинен допомогти їм усвідомити важливість розумного, дбайливого ставлення до власного здоров’я, прищепити почуття відповідальності, розуміння, що саме здоров’я визначає якість життя; формувати прагнення бути здоровим; сприяти засвоєнню системи знань і практичних навичок здорового способу життя та безпечної поведінки.

ВИХОВНІ ЗАХОДИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДИК

Інтерактивна гра «Обережно-грип!»

hhhhhhhhhhhhhhhhhh

Мета: виявити рівень обізнаності дітей з даного питання; поглибити знання школярів про причини виникнення грипу, його розвиток та шляхи поширення вірусу; формування вміння приймати рішення щодо збереження і зміцнення власного здоров’я в екстремальних ситуаціях; розвивати вміння працювати малими групами та в парі; виховувати свідоме ставлення до власного здоров’я.

Обладнання: умовний мікрофон, два іграшкових телефони, аркуші, фломастери, папір для малювання, зашифроване прислів’я.

Хід заняття

1.Хвилинка психологічного настрою.

 - Зараз зима, отже часто буває морозно. Заспіваймо пісеньку «Морозець» і під супровід виконаймо ті рухи, про які в ній ідеться. Ця пісня підбадьорить нас, налаштує на тему нашої гри.

Морозець, морозець, пощипай нам  щічки.

Теплі валянки у нас, шубки, рукавички.

Морозець, морозець! Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят носики червоні.

2. Оголошення теми і завдання заняття.

   - З приходом зими, похолодань люди частіше хворіють на грип.

   Наше завдання – вияснити, чому виникає грип, які шляхи його поширення і що можна зробити, щоб не захворіти.

3.Вправа «Мікрофон».

   - За умовами цієї вправи говорить той, хто тримає мікрофон, решта слухають, не перебивають.

   Напевно, вам доводилося хворіти на грип. Як ви вважаєте, чому ви хворіли?

Діти висловлюються по черзі і передають мікрофон один одному.

4. Міні-лекція.

   - Сьогодні відомо, що грип викликається вірусом і може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом під час кашлю, чхання, розмови. На грип хворіють у всьому світі, навіть у тропіках, до того ж захворюваність там не залежить від пори року. У нашій місцевості основна маса захворювань на грип припадає на період з листопада до березня.

   Найнебезпечніший вірус грипу типу А. Зазвичай він  має сферичну форму і виступи на поверхні. Потрапивши до клітини людини, вірус починає розмножуватися так стрімко, що за якихось десять годин утворюється від 100 000 до мільйона нових «копій» вірусу, які розривають клітину з середини.

   У цього вірусу є одна небезпечна особливість – він дуже швидко змінюється. Так як вірус грипу розмножується значно швидше, ніж вірус ВІЛ, багато його «копій» дуже відрізняються від «оригіналу». Деякі «копії» відрізняються настільки, що наша імунна система не може їх виявити. Ось чому щороку нам доводиться стикатися з різними видами грипу.

   Хоча лікарі рекомендують робити щеплення від грипу, проте це не найкращий вихід.

5. Вправа «Поради для здорових».

Робота в парах.

   - Що ви могли б порадити людині, аби вона не захворіла на грип? Протягом 3 хвилин складіть поради для здорової людини.

 Діти записують свої поради на аркушах паперу і передають їх педагогу. Вихователь озвучує їх.

6. Вправа «Ознаки хвороби».

  Робота в малих групах.

   - А зараз ми об’єднаємося в три групи. Кожній групі завдання – намалювати хвору на грип людину. На виконання завдання – 7 хвилин.

   Діти малюють. Потім представник від групи пояснює, що  вони намалювали і чому саме так зобразили хворого.

7. Вправа «Телефон».

Робота в парах.

   -  Якщо хтось з класу все ж таки захворів на грип, його треба підтримати, поцікавитися його самопочуттям. Проте, щоб уникнути прямого контакту з хворим, краще йому зателефонувати. Можна поцікавитися здоров’ям, як проходить лікування, дати корисні поради, як швидше одужати, поділитися чимось цікавим, що відбувалося  в школі, поки товариша не було.

   Умовна розмова по телефону відбувається між здоровим і хворим. Діти самостійно розподіляють ролі, добирають запитання та відповіді.  На підготовку діалогу відводиться 2-3 хвилини. Діти виходять до дошки парами і демонструють свої розмови по телефону. Продовження тут

Малим про Тараса

Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка; сприяти вихованню національної самосвідомості учнів; формувати у дітей уміння працювати в команді; розвивати здатність до взаємодії; формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, бажання читати твори Т.Шевченка; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі здібності дітей, музичний слух, почуття ритму; виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича Шевченка.

/Біля імпровізованої хати сидить батько, мати, дитина./

Дитина (звертається до батьків)

Любий тату, милий тату!

                                        Ти скажи, навіщо хату

Рушниками ми прибрали,

                                        Ніби в свято великоднє?

                                        День який у нас сьогодні,

                                        Що квіток отак багато?

      Батько                            Так, у нас сьогодні свято!

      Дитина (до матері)       Мамо, що ж за свято нині?

      Мати                               Та Тарасове, дитино!

   Знай, колись, моє серденько,

 Був у нас Тарас Шевченко.

     Дитина                             Хто ж він був нам, люба ненько?

     Мати                                Наймиліша всім людина

       І найкращая перлина,

      Яку має Україна,

      Наша рідная країна.

                                   Щовесні, коли тануть сніги

                                      І на рясті просяє веселка,

                                       Повні сил и живої снаги

                                Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Вчитель:

Шевченківський край… Земля безсмертного Тараса… Так на Україні називають сучасну Черкащину. Тут в селі Морлиці в родині селянина-кріпака народився Т.Г.Шевченко. Великий український поет і художник.( Слайд 1)

                                                         Зоря

Ой сходила зоря, зоря ясная

Над Вкраїною, понад селами.

Із-за синього моря теплого,

Із-за гір-могил самим Дніпром.

Подивилась зоря на гай, лани,

На людей сільських, покріпачених,

Покріпачених та пригноблених,

Панською кривдою та й обплутаних.

Зажурилася зоря, засмутилася

Ясним личеньком потемнилася

Попросилася у хату бідную

Засвітила у віконечко.

А в хатинці тій народився син

І всміхнувся він на зорій ясній тій,

Що провідала, привіталась

Та й убожества не злякалась.

І промовила зоря з ласкою

Хай Тарас син азивається

Щоб життя в нього було піснею,

Вічною, вільною, людям- сонечко.

(Слайд 2)

Вчитель:
Тарасик ріс надзвичайно допитливим і розумним хлопчиком. Все цікавило малого Тарасика. Чому і як ростуть  дерева, звідки птахи прилітають, де сходить сонце, куди воно ховається ввечері і чи, може, там , за обрієм, є такі ‘залізні стовпи’ , що підпирають небо… За горою,певно, як іти шляхом, так можна й до тих стовпів добратись. Обходив Тарас малими босими ніжками навколишні стежки, дороги, яри і степові могили. Мріяв бачити і далекі землі. От і йшов шукати ‘залізні стровпи’ ,

мандрував, доки сонце за гору не сховалось… А в сім’ї бідкалися: де ж той Тарас, чому його нема до вечері?. Продовження тут